Методична розробка уроку «РУБАННЯ МЕТАЛУ»

План-конспект

ПРОФЕСІЯ: ,,Електромонтер з ремонту та   обслуговування   електрообладнання ,,

Тема: №2 Слюсарні роботи.

Тема уроку: 2-2 Рубання металу.

Навчально-виховна мета:

Навчальна мета:навчити учнів прийомам рубання металу.

Розвиваюча мета:розвивати навики самоконтролю.

Виховна мета:виховувати творче відношення до праці.

Матеріально-технічні засоби:рисувалка, металева лінійка, молоток, зубило, листовий метал, пруток.

Дидактичне оснащення:інструкційні карти, креслення, зразки виробів.

                                                Хід уроку

  I. Організаційна частина.

    1.Перевірка наявності учнів та їх готовності до виробничого навчання.

II.Вступний інструктаж.

  1.Повідомити тему уроку.

 2.Повідомити мету уроку.

 3.Перевірити знання учнів по пройденому матеріалу.

          I.Троє учнів працюють з карточками – завдання, а решта учнів відповідають усно.

           а. Що таке розмічання?

          б. Для чого служить розмічання?

          в. Де застосовують розмічання.

          г. Які бувають рисувалки?

         д. Для чого служить кернер?

         е. Скільки раз дозволяється проводити риски?

        є. Які ви знаєте способи розмічання?

       ж. ОП при розмічанні?

4. Пояснення нового матеріалу.

      а. Призначення.

      б. Інструменти та пристрої.

     в. Рубання металу в лещатах.

    г. Рубання прутка.

    д. ОП при рубанні.

5. Повідомити учням критерії оцінок і підвести підсумки вступного інструктажу.

Рубанням називається слюсарна операція, коли з поверхні заготовки видаляють зайвий шар металу, або розрубують заготовку на частини за допомогою зубила, крейцмейселя та молотка.

Операцію рубання застосовують у тих випадках, коли заготовку неможливо обробити на верстаку, або колирубання забеспечує найбільшу продуктивність праці в конкретних умовах виробництва.

Під час рубання застосовують такі основні інструменти: зубила слюсарні, ковальські, пневмозубила, крейцмейселі, канавочники, зубила для вирбування пройм.

Слюсарне зубило- стальний стержень виготовлений  з інструментальної вуглецевої, або легованої сталі( У7А,У8А, або 7ХФ, 8ХФ).

Зубило має три частини: робочу, середню та ударну.

Зубило виготовляють завдовжки 100, 125, 160, 200 мм, ширина робочої частини відповідно дорівнює 5, 10,16, 20 мм. Робочу частину зубила на довжині 03- 05мм загартовують і відпускають.

Крейцмейсель відрізняється від зубила різальною кромкою. Він призначений для вирубування вузьких канавок, шпонкових пазів. Крейцмейселі виготовляють з тих самих матеріалів, що й зубила. Загострювання зубил і крейцмейселів здійснюють на загострювальному  верстаті.

Слюсарний молоток – це інструмент для ударних робіт. Він має ударник і рукоятку. Молотки виготовляють двох типів з круглим та квадратним бойками. Основною характеристикою молотка є його маса.

Слюсарні молотки з круглим бойком виготовляють шести номерів. Молоток№1 масою 200 гр застосовують для інструментальних робіт. Молотки № 2 (400), № 3 (500),№ 4 (600) для слюсарних робіт, № 5 (800) і № 6(1000) застосовують рідко ( при ремонтних роботах).

Слюсарні молотки з квадратним бойком виготовляють восьми номерів № 1 (50), № 2 (100),№ 3(200) – для слюсарно інструментальних робіт. № 4(400), №5(500) і №6(600) для слюсарних робіт, згинання, рубання, клепання №7(800), №8(1000) застосовують рідко (при виконанні ремонтних робіт).

Для важких робіт застосовують молотки масою 4 – 16 кг, які називають кувалдами.

Лещата. При рубанні використовують міцні  й важки, поворотні й неповоротні лещата з паралельними губками, при важкій ковальній роботі  стільцеві, які прикріплюють на спеціальній тумбі.

При рубанні металу зубилом положення корпуса і ніг має забезпечити найбільшу стійкість працюючого при нанесенні удару.

Положення робочого при рубанні зубилом буде правильним, якщо його корпус виправлений і розміщений в півоберта до осі лещат, а ліва нога виставлена на півкроку вперед.

Зубило беруть в ліву руку за середню частину на відстанні 15 -20 мм від кінця ударної частини і сильно стискати в руці зубило не слід. Удари наносять правою рукою.

Молоток беруть правою рукою за рукоятку на відстані 15 – 30 мм від вільного кінця охоплюючи рукоятку чотирма пальцями і притискаючи до долоні, великий палець накладають на вказівний. Усі пальці залишаються в такому положенні при замахові та ударі. Цим способом тримають молоток при нанесенні кистьового удару без розтискання пальців.

Якість і продуктивність рубання залежить від характеру замаху та удару молотком. Удар може бути кистьовим, ліктьовим, плечовим.

При кистьовому ударі – замах молотком здійснюють лише за рахунок згинання кисті руки. При цьому кисть у зап’ясті згинають до відказу, розтиснувши злегка пальці крім великого та вказівного. Потім пальці стискають і наносять удар. Кистьовий удар застосовують при виконанні точних робіт, легкому рубанні, зрубуванні тонких шарів металу.

Наносячи ліктьовий удар руку згинають у лікті. При замаху діють пальці руки, які розтискають і стискають кисть і передпліччя. Щоб нанести сильний удар руку швидко розгинають. Цим ударом користуються при звичайному рубанні шару металу середньої товщини, або при прорубуванні пазів і канавок.

При плечовому ударі рука рухається в плечі. При цьому з великим замахом наносять максимальної сили удар з плеча. В цьому ударі беруть участь плече, передпліччя і кисть. Плечовим ударом  користуються при знятті товстого шару металу і обробленні великих поверхонь.

Сила удару має відповідати характеру роботи, а також масі молотка( чим важче молоток, тим сильніший удар), довжині рукоятки ( чим вона довша, тим сильніший удар), довжині руки працюючого ( чим довша рука і вище замах, тим сильніший удар).

При рубанні діють двома руками узгоджено, влучно наносять удари правою рукою переміщуючи зубило лівою рукою.

Під час рубання дивляться на різальну частину зубила, а не на бойок і слідкують за правильним положенням леза. Удари наносять по центру бойка сильно, впевнено і влучно. Цю навичку набувають після тренування.

Рубання ведуть на рівні губок лещат. Заготовку міцно затискають у лещатах так, щоб розмічальна лінія збігалася з рівнем губок.

Зубило встановлюють до краю заготовки, так щоб різальна кромка була на поверхні двох губок, а середина різальної кромки була на 2/3 довжини обрубаної. Кут нахилу зубила 45градусів. Лезо при цьому йде навкіс губок лещат і стружка злегка в’ється.

                               

Охорона праці під час рубання.

Виконуючи рубання, треба дотримуватись певних правил, основними з яких є такі:

1.Рубання треба виконувати справним і добре загостреним інструментом, бойок зубила або крейцмейселя не повинен бути деформованим.

2.Ручка молотка повинна бути розклинена в отворі молотка і не мати тріщин та задірок.

3.Рубати тверді та крихкі метали у захисних окулярах, на верстаку мають бути захисні екрани або огороджувальні сітки.

4.Громіздкі заготовки або деталі під час ремонту чи складання слід обробляти на місці.

Закріплення нового матеріалу.

1.Що таке рубання і його застосування.

2.Який інструмент застосовують при рубанні.

3.Які ви знаєте прийоми рубання металу.

4.Правила безпеки при рубанні.

Поточний інструктаж.

1.Контроль за діяльністю учнів.

2.Цільові обходи майстра:

а. Перевірка робочих місць учнів;

б. Перевірка правильності виконання трудових прийомів, операцій;

в. Правильність дотримання технічних умов;

г. Дотримування правил охорони праці.

3.Прийняття роботи.

                                             

Заключний інструктаж.

1.     Підведення підсумків роботи.

2.     Відмітити позитивні сторони і найбільш характерні недоліки допущенні в процесі виконання роботи, вказати їх причини.

3.     Повідомити і обґрунтувати оцінки учня.

4.     Прибрати робочі місця.

5.     Видати домашнє завдання.HHHHHHHH

6.     Прийняти робочі місця.

Комплексно-методичне забезпечення навчально-виробничого процесу

Методичні комісії ПТНЗ планують і проводять роботу з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу засобами навчання, розробки методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо.

Майстер виробничого навчання при складанні плану самостійної методичної роботи на навчальний рік повинен передбачити планування і виконання роботи з оновлення і поповнення комплексного методичного забезпечення професії, зокрема:

-        розробка і виготовлення пристосувань і спеціальних інструментів для використання в процесі навчання,

-        виготовлення наочних посібників для уроків виробничогго навчання або для кабінету спецтехнології, і т. і.

Система навчально-методичної документації і засобів навчання вміщує:

-        навчальний план і програми;

-        кваліфікаційні характеристики на рівні кваліфікації, включаючи початковий та підвищений;

-        поурочно-тематичні плани;

-        переліки навчально-виробничих робіт;

-        переліки пробних кваліфікаційних робіт (під розряди, класи, категорії);

-        переліки обладнання (під розряди, класи, категорії);

-        критерії оцінювання;

-        комплексні кваліфікаційні завдання (практична частина);

-        нормативи оснащення навчальних майстерень (лабораторій, полігонів);

-        підручники, навчальні посібники для учнів;

-        посібники з методики викладання предмета (професії): особисті методики, методичні розробки, методичні рекомендації з найбільш важливих тем;

-        довідники;

-        інструкційно-технологічну документацію, дидактичні матеріали;

-        плакати, діаграми, динамічні плакати і посібники;

-        наочні посібники: макети, моделі, муляжі, розрізи; натуральні зразки;

демонстраційне обладнання (прилади) і обладнання для проведення лабораторно-практичних робіт;

-        аудіовізуальні засоби навчання: кінофільми, діафільми, комплекти діапозитивів, транспарантів, магнітних записів, відеозаписів;

-        тренажери, тренувальні пристрої, пристрої програмованого навчання і дидактичні матеріали до них;

-        тощо.

Комплексне методичне забезпечення (КМЗ) предмета залежить від змісту навчального матеріалу; при цьому важливо визначити доцільність використання кожного засобу навчання, що входить в систему. Щоб виключити дублювання, необхідно, щоб наявні засоби навчання взаємно доповнювали один одного. 

це розробка і створення оптимальної системи навчально-методичної документації і засобів навчання з предметів (професій).

Система (комплекс) навчально-методичної документації і засобів навчання з предмета (професії) вміщує в себе:

1.Навчальну документацію:

         а). навчальний план;   

         б). навчальну програму;

         в). перспективно-тематичний (поурочно-тематичний план);

         г). план уроку і т.

2.Засоби для учнів:

         а). довідник;     

         б). креслення і т. і;

         в). керівництво для виконання практичних робіт;

         г). комплекти інструкційно-технологічної документації і т.і

3.Дидактичні засоби на урок:

         а). наочні посібники:  

               - натуральні (обладнання, інструменти, матеріали, зразки продукції)

               - образотворчі (плакати, таблиці, фотографії, малюнки і т.п.; моделі,

                   муляжі; макети);

         б). технічні засоби навчання

         в). екранні посібники (навчальне кіно, діафільми, діапозитиви,

               транспаранти (для кодоскопу), фазограми (накладання транспарантів);

         г). дидактичні матеріали для роботи учнів (картки-завдання, оглядово-

               повторювальні таблиці – для домашніх завдань, матеріали на друкованій основі і т. і.)

         д). засоби для контролю знань та вмінь учнів;

         е). звукозапис.

4.Навчальне обладнання для виконання навчально-виробничих і

  лабораторно-практичних робіт.

5.Засоби для майстра виробничого навчання:

         а). власна методика;             

         б). методичні розробки по темах;

в). методичні рекомендації; 

г). рекомендації по інтенсифікації навчального процесу;

д). інформаційні матеріали про  передовий педагогічний і виробничий                     досвід, інноваційні виробничі технології тощо;

е). професійні періодичні видання.                             

1. Вивчення навчальної програми з предмета.

Вихідним документом для розробки КМЗ предмета є навчальна програма, що визначає зміст навчання у відповідності до сучасних вимог підготовки кваліфікованих кадрів.

2. Проектування оптимального набору засобів навчання.

Здійснюється шляхом розробки паспортів КМЗ предметів (професій).

Для повного і якісного вивчення навчального матеріалу доцільно фіксувати наявну навчально-методичну документацію, навчальну, методичну літературу, засоби навчання і т. і у спеціальному документі – переліку комплексу засобів навчання (паспорті КМЗ). Даний документ дозволяє оцінити якість навчально-методичного забезпечення навчальних майстерень, лабораторій, як адміністрацією навчального закладу, так і безпосередньо викладачем (майстром виробничого навчання).

3. Підготовка до складання переліку комплексу засобів навчання.   

3.1.Проведення дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу програми конкретного предмета і визначення переліку необхідних засобів навчання.

3.2. Визначення переліку наявних засобів навчання.

3.3. Визначення переліку засобів навчання, яких немає в наявності, але які необхідні для вивчення предмету.

         Для спрощення цієї роботи можна рекомендувати скласти наступну таблицю:

Таблиця  Відповідність засобів навчання і змісту навчального матеріалу:

№ п/п         Назва теми

(розділу, теми уроку)                                    Засоби навчання

                   Обладнання        Інструмент Матеріали Натуральні зразки       Моделі, макети, муляжі       Креслення Інструкційно-технологічні карти   Плакати, таблиці         Відеофільми       Діафільми, діапозитиви        Довідники  інше

                   +       +       +       +       +       +       –

=           +   –

=       –

=       +      

Заповнювати таблицю можна у довільній формі, наприклад:

„+”    є в наявності;                                  „=”    можна виготовити самостійно

„–„    немає в наявності;                           і т. і.

У паспорті майстерні та комплексного методичного забезпечення предмету (професії)

потрібно передбачити  перелік основних обов’язкових засобів навчання

(краще окремими сторінками)

№

п/п    Засоби навчання          Назва         К-сть          Примітка

1       2       3       4       5

         Література                  

         Підручники                          

         навчальні посібники                      

         методичні посібники                     

         дидактичні комплекти з предмету (професії)                    

         тощо                   

         Натуральні зразки:                       

                                     

         Моделі, макети, муляжі:                         

                                     

         Аудіовізуальні засоби:                           

         Кінофільми (назви)                        

         Діафільми (назви)                          

         Відеофільми (назви)                      

         і т. п.                   

                                     

         Базове програмне забезпечення навчального призначення:                        

                                     

         Технічна документація і навчальна література                          

         Перерахувати інструктивно-технологічні карти, довідники, креслення, підручники, посібники тощо.                   

                                     

                                              

 Навчальне обладнання і засоби навчання повинні забезпечувати:

-        виконання навчальної програми в повному обсязі;

-        формування необхідних навичок і вмінь у відповідності із змістом праці робітників відповідної професії і вимогам кваліфікаційних характеристик;

-        оптимальну організацію процесу навчання з урахуванням сучасного рівня розвитку науки, техніки, технології;

-        ефективне проведення інструктажів і контроль якості навчально-виробничих завдань, що виконуються учнями, слухачами;

 -    безпеку праці учнів, слухачів.

                  

Навчально-технічна документація

-        це документи (посібники), якими керується майстер при навчально-виробничому і технологічному процесах виготовлення виробів.

До навчально-технічної документації належать:

-        робочі креслення промислових виробів, що виготовляються в майстерні;

-        письмові інструкції;

-        технологічні документи.

Робочі креслення та інші види конструкторських документів і навчальній майстерні повинні відповідати ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТАМ.

Ескізні конструкторські документи призначені для разового використання.

        

         Демонстраційні великомасштабні робочі креслення та інша документація виконуються стійкими фарбами на пластику чи іншому матеріалі форматами 594х841 мм або 1189х841 мм  і служать ілюстративним матеріалом при інструктуванні.

         Креслення виготовляють розмірами 210х297 мм, 297х420 мм. Майстер допомагає учням читати креслення і схеми, пояснює нові, незрозумілі їм позначення.

        

         Письмові інструкції – навчальні інструкційно-технологічні документи є важливим дидактичним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів. В них наводиться перелік вправ, пропонуються способи і порядок їх виконання, вказуються об’єкти праці або завдання, поетапні робочі пози, інструмент, що застосовується, пристосування і матеріали. До інструкцій додаються робочі креслення або малюнки, поопераційні ескізи результатів праці і технічні вимоги. Письмові інструкції складаються у вигляді інструкційних та інструкційно-технологічних карт.

        

         Інструкційні карти на операцію або заняття сприяють запам’ятовуванню навчально - тренувальних вправ і інформації, отриманої учнями при інструктуванні. На вступному інструктажі майстер докладно розглядає ці карти і сам виконує по ним вправи. В подальшому вони використовуються як навчально-наочні посібники.

Форма інструкційної карти:

                    

№ п/п         Послідов

ність виконання вправ Інструктивні вказівки та пояснення        Ескізи        Обладнання         Інструмент Матеріали Примітка

                                               робочий     вимірювальний           

                                                                          

Інструкційно-технологічні карти  використовують при вивченні комплексних тем програми. В них відбиваються технологічна послідовність виготовлення деталей і складання, хід процесів. Такі карти сприяють закріпленню вмінь і навичок виконання технологічних операцій, розвитку технологічного мислення учнів.

Інструкційно-технологічні карти виготовляють за формою:

Інструкційно-технологічна карта

Креслення виробу                                             Виріб____________________________

(деталі)                                            Матеріал_________________________

                                                                  Розряд роботи____________________

                                                                  Норма часу          (учнівська)_______________________

№п/п Найменування переходів      Інструктивні вказівки  Ескізи по переходам         Обладнання        Інструмент Присто

сування      Час на пере

ходи, хв.

                                               робо

чий   вимірю

вальний              

                                                                          

Примітка. При складанні інструктивно-технологічних карт механічної обробки режими різання вказуються додатково.

         Текстові технологічні документи: маршрутна карта, операційна карта, специфікація технологічних процесів, технологічна інструкція, матеріальна відомість, відомість технологічної оснастки, інші документи.

         Графічні документи - карти ескізів і схем, ілюстрації процесу виготовлення виробу та його елементів.

         Технологічну розробку виготовлення конкретної деталі або виробів доцільно доручати декільком учням. Внаслідок цього виникає ряд варіантів, з яких в ході обговорення визначається найкращий.

         Креслення і технологічні документи, виконані учнями в процесі виробничого навчання, комплектуються, підлягають оцінюванню майстром.

Засоби активізації пізнавальної діяльності на уроках виробничого навчання

Молодь, що освоює сьогодні професійну майстерність, буде працювати в умовах більш високого рівня розвитку техніки і технології. Все це вимагає постійного зростання професійної майстерності.
Життя висуває все більш жорсткі вимоги до професійного, освітнього і культурного рівня всіх трудівників суспільства. Тому необхідно приділяти першочергову увагу розвитку індивідуальних здібностей учнів, розширювати диференційоване навчання у відповідності їх запитами і схильностями. У зв'язку з цим особливого значення набуває проблема формування професійного інтересу.
Практика, однак показує, що ще у багатьох учнів відсутній інтерес до обраної професії, що призводить до незадоволення, розчарування, поверхневому відношенню до загальноосвітньої і професійної підготовки і в результаті до відсіву учнів. Причини названих недоліків різні.
Тому вся діяльність майстра і навчальна і виробнича, і виховна повинні бути об'єднані єдиною стрижневою ідеєю - формуванням інтересу до обраної професії.
В умовах реалізації реформи загальноосвітньої і професійної школи розгорнулися активні пошуки вдосконалення навчально-виховного процесу.
Одним із шляхів є широке впровадження у навчальний процес засобів навчання.

1. Застосування засобів навчання на уроках виробничого навчання

1.1 Класифікація засобів навчання

До засобів навчання відносять такі предмети, які використовуються в навчально-виховному процесі для передачі інформації, організації пізнавальної діяльності учнів і управління цією діяльністю на різних етапах уроку.
Засоби навчання сприяють раціональної організації самостійної роботи на уроці і в позаурочний час, активізації процесу навчання та його тісному зв'язку з життям.
Особливо велике значення вони мають при ознайомленні учнів з новою технікою, прогресивною технологією, передовими методами праці новаторів виробництва.
Незалежно від змісту предмета чи професії всі засоби навчання можна підрозділити на чотири групи:
друковані (підручники, довідники, навчальні плакати, картки, збірники задач і вправ, інструкції, інструкційно-технологічні карти та контролюючі програми),
екранні (відеозапису, кінофільми, транспаранти, діафільми),
звукові (аудіозаписи),
об'ємні (натуральні зразки, моделі, макети і муляж, що відповідають вимогам, що пред'являються до демонстраційного обладнання).
Зміст навчання розкривається через навчальний план, програму і систему засобів навчання, яка служить основою для організації та управління навчально-виховною діяльністю учнів з боку майстра.
Тому забезпечення навчальних закладів засобами навчання має важливе значення у підготовці кваліфікованих кадрів.
Під комплексним методичним забезпеченням навчально-виховного процесу розуміється розробка і створення оптимальної системи навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідної для повного і якісного вивчення професії в рамках відведеного часу. 

1.2 Завдання та функції засобів навчання

Застосування засобів навчання докорінно змінять структуру уроку, допомагає з більшою користю використовувати кожну хвилину навчального часу, максимально чітко і дохідливо викласти складний матеріал і забезпечити швидке і міцне його засвоєння, скоротити час на передачу інформації і контроль за її засвоєнням, збільшивши одночасно тривалість самостійної роботи учнів на уроці.
Володіючи високим ступенем наочності, засоби навчання дають можливість організовувати передачу інформації на такому рівні, який був би доступний для даної категорії учнів, а постійний оперативний контроль в процесі викладу дозволяє більш об'єктивно судити про її доступності.
Таким чином, застосування засобів навчання на уроці дозволяє майстру вирішити наступні дидактичні завдання:
більш повно і глибоко розкрити сутність досліджуваних об'єктів, явищ і процесів, найбільш повно реалізувати в процесі навчання основні принципи дидактики, краще організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на всіх етапах уроку по засвоєнню знань, умінь і навичок,
встановити зовнішню і внутрішню зворотні зв'язки, на підставі яких можна здійснювати коригування процесу навчання.
У свій час вважалося, що застосування технічних засобів навчання може радикально змінити всю систему навчання. Однак, думка про те, що ТСО можуть замінити викладача і майстра в/н не виправдалися.
Як показала практика, засоби навчання є специфічними засобами педагогічної праці, які примножують можливості викладача і майстра в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці і в позаурочний час. 

1.3 Характеристика засобів навчання

1.3.1 Друковані засоби

Підручники, збірники задач і довідники за допомогою тексту і графічних зображень передають найрізноманітнішу інформацію.
При очній системі навчання підручник служить засобом для самостійної роботи учнів по засвоєнню знань, в позаурочний час або на уроці, коли викладач дає завдання вивчити не дуже складний матеріал без попереднього пояснення і т.п., особливу роль відіграють підручники на початковому етапі освоєння умінь і навичок.
Майстер може використовувати підручник у процесі викладу матеріалу, відтворюючи на екрані за допомогою епіпроектора малюнок, креслення, графік чи текст, якщо для цього немає інших засобів навчання.
Він може дати учням завдання за підручником: законспектувати який-небудь розділ, скласти план відповіді, прокоментувати зміст окремих абзаців пункту і т.д.
Велике значення для отримання знань має вміння учнів працювати з довідковою літературою. Це дозволяє учням власними силами вирішувати певні технологічні завдання, які неминуче постануть перед ними на виробництві.
Навчальні плакати можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію, містити довідковий, інструкційні, інструкційно-технологічний та інший текстовий матеріал, повідомлення про недоступні для безпосереднього спостереження об'єктах і процесах. Його можна використовувати в поєднанні з іншими засобами навчання.
Плакат повинен займати в майстерні одне з найзручніших місць і бути доступним для учнів і майстра.
Застосування плакатів у навчальному процесі дозволяє економити час на уроці, швидко подавати необхідну інформацію. За допомогою навчального плакату можна організувати самостійну роботу учнів на уроках теоретичного і виробничого навчання.
Навчальні плакати дають можливість організувати колективну роботу з групою, обговорення їх змісту усіма учнями сприяє створенню проблемної ситуації.

У процесі роботи з інструкційно і інструкційно-технологічної картами в учнів з'являється велика можливість проявити індивідуальні особливості, а в майстра надати конкретну допомогу кожному з них.
Картки формулюють завдання,які учні повинні виконувати на підставі раніше засвоєного матеріалу. Ці завдання іноді носять і проблемний характер.
Інформація в картках передається за допомогою тексту, креслення, схеми або малюнка.
Застосування карток дозволяє майстру в процесі самостійної роботи учнів встановити зовнішньо зворотний зв'язок одночасно з усією групою, вести індивідуальну роботу і здійснювати форми навчання, контролю та управління.
Картки, зміст яких розроблено в комплексі з іншими засобами навчання, можуть служити для закріплення нового матеріалу або контролю раніше вивченого.
Картки можуть застосовуватися в процесі поточного та ігрового контролю. 

1.3.2 Екранні засоби

Екранні засоби повинні бути взаємопов'язані з іншими засобами навчання, що застосовуються при вивченні даного питання програми. Матеріал, не пов'язаний безпосередньо з програмою чи темою, якщо він не має спеціального призначення, у зміст екранних засобів включати не слід.
Діапозитиви можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію. Автоматичні діапроектори дозволяють зробити це швидко, замінюючи один кадр іншим, повертаючись до раніше переглянутого і т.д. Значні розміри зображення на екрані дають можливість детально розглянути кожен елемент.
Діапозитиви можна використовувати на всіх етапах уроку, визначаючи оптимальний для даної групи учнів темп подачі інформації та її послідовність.
Діапозитиви застосовуються для створення на уроці проблемної ситуації, керівництва самостійною роботою, повторення матеріалу і т.д. Вони добре поєднуються з іншими засобами навчання, особливо з записом на магнітній стрічці.
Впливаючи  на учнів емоційно, діапозитиви відіграють велику роль у виховній роботі, допомагають розширити кругозір учнів.
Діафільми, як і діапозитиви використовують як джерело інформації. Зоровий ряд діафільму повинен доповнювати підручник, дублюючи малюнок, поміщений в нього, лише в тих випадках, коли зображення необхідно розкрити в декількох кадрах, акцентуючи увагу на окремих деталях.
Діафільм - найбільш зручний засіб передачі інформації теоретичного характеру.
Цілісність, логічна обґрунтованість міститься в діафільму інформації роблять їх вельми серйозним засобом управління пізнавальною діяльністю учнів.
Учні під час перегляду можуть робити записи в зошиті, викреслювати прості схеми або графіки. Майстрові легше організувати фронтальне обговорення побаченого.
Транспаранти - це засіб навчання, призначене для проекції на екран за допомогою графо проектора візуальної інформації у вигляді малюнка, креслення, схеми, графіка чи тексту, виконаних друкарським способом або фломастерами на одному або декількох аркушах прозорої плівки розміром 250 на 250 мм.
У транспаранті повинен міститися такий матеріал, який не можна передати іншими засобами навчання, наприклад, за допомогою діапозитива або діафільму. Тип транспаранта визначається в залежності від змісту навчального матеріалу.
Навчальні кінофільми характеризуються перш за все тим, що передана ними інформація динамічна, об'єкти, явища і процеси показуються в русі, розвитку.
При цьому динаміка об'єктів і подій на екрані істотно впливає на розкриття і засвоєння досліджуваних процесів або явищ, допомагає зробити вміст більш наочними, впорядковуючи факти і виділяючи головні аспекти.
Учні розглядають об'єкт у різних ракурсах і планах, порівнюючи побачене і встановлюючи взаємозв'язок окремих елементів із загальною структурою предмета вивчення.
У практиці навчання часто зустрічаються ситуації, коли майстер не може розповісти, пояснити те, що можна показати. Навчальний кінофільм дозволяє глибше виявити сутність процесів, що відбуваються і встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними.
Розглядаючи предмет в цілому, можна одночасно простежити за зміною тих його елементів, які цікавлять нас зараз, звернути увагу на саме головне і суттєве.
Кіно може показувати не тільки зовнішні ознаки об'єкта, ні і його внутрішню структуру, проникати в глибину процесів, що відбуваються.
Велика інформаційна ємність кінофільму дозволяє скоротити час на виклад навчального матеріалу і збільшити тривалість роботи з його засвоєнню.
Кінофільми рекомендується просвіщати чітко визначеною темою, що вимагає для демонстрації не більше 10 хв. В окремих випадках можна створювати кінофільми з цілісним побудовою і часом демонстрації до 30 хв.
Відеозаписи знаходять велике застосування в практиці профтехосвіти. Сама по собі відеозапис може зафіксувати лише зовнішню сторону об'єктів і процесів за заздалегідь розробленим сценарієм. Це дає значний педагогічний ефект, коли треба проаналізувати дію учнів або ознайомити їх з новим виробничим обладнанням. Крім того, за допомогою відеомагнітофона можна зафіксувати на плівку послідовність операцій з приведення в дію устаткування і роботи на ньому.
Відеозаписами з викладом теоретичного матеріалу та іншою інформацією, корисно скористатися в позаурочний час, якщо учні недостатньо добре зрозуміли матеріал на уроці або пропустили заняття.
За допомогою відеомагнітофона на плівку рекомендується записувати технологічні або трудові процеси, окремі фрагменти телепередач і кінофільмів. 

Висновок

ТЗН є надійним помічником майстра, ефективність яких залежить від уміння застосовувати їх у комплексі.
Під комплексним застосуванням ТЗН у навчальному процесі розуміється науково-обгрунтоване, системне поєднання нової дидактичної техніки з традиційними формами і методами навчання, які при активній роботі учнів під керівництвом майстра забезпечують оптимальне рішення навчальних і виховних завдань.
Яке б місце в структурі заняття не займали б ТЗН, слід пам'ятати, що вони повинні органічно вписуватися в систему побудови уроку.
Аналізуючи цей момент, необхідно відзначити взаємозв'язок ТЗН з іншими засобами навчання, що використовуються на уроці, наявність логічних переходів від одного засобу навчання до іншого.
Спільна діяльність майстра та учнів у навчальному процесі з використанням ТЗН може протікати таким чином:
ТЗН використовуються в якості ілюстрації до пояснення майстром навчального матеріалу - такий метод носить назву наочно-ілюстративного,
ТЗН служить джерелом нового навчального матеріалу. У цьому випадку майстер організовує самостійну пізнавальну діяльність учнів - такий метод носить назву пізнавально-активного.
Той чи інший метод обирається майстром в залежності від ряду факторів: пізнавальної складності матеріалу, підготовленості учнів, змісту аудіовізуальних навчальних посібників, часу, відведеного на вивчення навчального матеріалу.
З методами використання ТЗН на навчальних заняттях дуже тісно пов'язані прийоми.
Прийом використання на уроці ТЗН - це частина методу, його структурний елемент. Причому одні й ті ж прийоми можуть використовуватися при застосуванні різних методів.
Аудіовізуальні посібники є дуже гнучкими навчальними засобами. Їх можна використовувати на уроці повністю, частинами, окремими кадрами, в поєднанні з іншими засобами навчання.
Різноманіття прийомів дозволяє зробити використання ТЗН на заняттях різноплановим, цікавим і більш ефективним.
Організація пізнавальної діяльності учнів на заняттях з використанням ТЗН є одним з найбільш значних факторів, що впливають на ефективність навчального процесу, що проводиться в умовах застосування ТЗН.
При роботі з ТЗН завжди слід пам'ятати, що самі по собі аудіовізуальні допомоги не можуть підвищити пізнавальну активність учнів, якщо для цього не буде докладено зусиль педагога.
Способи активізації пізнавальної діяльності учнів в умовах використання ТЗН можуть бути найрізноманітнішими, але об'єднує їх одне: необхідність психологічної установки на сприйняття.
Для її забезпечення використовуються такі педагогічні прийоми:
увагу слухачів звертають на головне у фільмі, радіо чи телепередачі,
дають вказівку учнем самим виділити головне, істотне в повідомляється інформації,
перед учнями ставлять проблемні питання, щоб направити їх сприйняття в потрібне русло,
просять учнів звернути увагу на окремий епізод або фрагмент, порівняти дану інформацію з попередньої і т.д.,
пропонують їм самим зробити певні висновки, дати рекомендації.
Зазначені цілі перегляду, постановка певної задачі, обговорення переглянутого або прослуханого матеріалу - обов'язкова умова, що забезпечує організацію самостійної пізнавальної активності слухачів.
Підбір комплексу ТЗН на урок повинен проводитися з урахуванням педагогічних і виразних можливостей окремих видів ТЗН, з дотриманням емоційного ряду.
Під комплексом ТЗНслід розуміти набір засобів, що дозволяють найбільш раціонально вирішувати освітньо-виховні завдання навчального процесу.
Комплекс ТЗН- це не просте підсумовування специфічних особливостей окремих засобів навчання, а новий дидактичний засіб, що володіє інтегративними властивостями.
Зміст навчального матеріалу не повинне дублюватися окремими елементами комплексу, а має розкривати досліджуваний матеріал з різних сторін і точок зору.
При аналізі правильного підбору комплексу засобів для проведення заняття необхідно відповісти на питання:
чи не можна було досить переконливо донести до учнів досліджуваний матеріал вербальним шляхом.
чи не досить було для вирішення поставленої проблеми тільки одного якогось допомоги,
врахована чи при підборі комплексу сила емоційного впливу на учнів,
не перевантажене чи заняття ТЗН
Важливим фактором, що сприяє ефективному застосуванню ТЗН у навчальному процесі є умови, в яких вони використовуються. Маються на увазі навчально-матеріальні, організаційно-технічні та санітарно-гігієнічні умови.
Під навчально-матеріальними умовами слід розуміти навчальне обладнання та навчальні засоби. До їхнього вибору варто підходити з вимог оптимальності.
Ці вимоги передбачають, що при мінімальному числі і за мінімальний час, а також при мінімально необхідних економічних витратах навчально-матеріальні засоби повинні забезпечувати максимальну ефективність і якість засвоєного навчального матеріалу.
До організаційно-технічних умов належить підготовка до заняття із застосуванням ТЗН класу, апаратури, засобів обслуговування навчального процесу, а також налагодження способів управління ТЗН.
До санітарно-гігієнічним умовам відноситься якість демонстрування навчальних посібників і фактори, що забезпечують найкраще сприйняття екранно-звуковий інформації.
Технічні засоби навчання комплексно впливають на такі аналізатори, як слух, зір. Оптимальне сприйняття, переробка інформації, а також збереження стійкого рівня працездатності учнів на продовженні всього уроку залежать від ряду факторів: яскравості, контрастності, чіткості зображення на екрані, чистоти, гучності і розбірливості звуку, переглядових зон, тривалості демонстрації, місця уроку в розкладі занять, навчального предмета. Всі ці фактори повинні враховуватися при аналізі уроку.
Наприкінці аналізу уроку, проведеного з використанням ТЗН, слід зробити висновок про вплив застосовуваних аудіовізуальних засобів на підвищення ефективності уроку. Тут слід виходити з критеріїв оптимізації навчального процесу, які зводяться, в кінцевому рахунку, до того, щоб при мінімальних необхідні витрати часу, матеріальних коштів, зусиль учнів і майстра отримати максимально можливі результати навчання.