Засоби активізації пізнавальної діяльності на уроках виробничого навчання

Молодь, що освоює сьогодні професійну майстерність, буде працювати в умовах більш високого рівня розвитку техніки і технології. Все це вимагає постійного зростання професійної майстерності.
Життя висуває все більш жорсткі вимоги до професійного, освітнього і культурного рівня всіх трудівників суспільства. Тому необхідно приділяти першочергову увагу розвитку індивідуальних здібностей учнів, розширювати диференційоване навчання у відповідності їх запитами і схильностями. У зв'язку з цим особливого значення набуває проблема формування професійного інтересу.
Практика, однак показує, що ще у багатьох учнів відсутній інтерес до обраної професії, що призводить до незадоволення, розчарування, поверхневому відношенню до загальноосвітньої і професійної підготовки і в результаті до відсіву учнів. Причини названих недоліків різні.
Тому вся діяльність майстра і навчальна і виробнича, і виховна повинні бути об'єднані єдиною стрижневою ідеєю - формуванням інтересу до обраної професії.
В умовах реалізації реформи загальноосвітньої і професійної школи розгорнулися активні пошуки вдосконалення навчально-виховного процесу.
Одним із шляхів є широке впровадження у навчальний процес засобів навчання.

1. Застосування засобів навчання на уроках виробничого навчання

1.1 Класифікація засобів навчання

До засобів навчання відносять такі предмети, які використовуються в навчально-виховному процесі для передачі інформації, організації пізнавальної діяльності учнів і управління цією діяльністю на різних етапах уроку.
Засоби навчання сприяють раціональної організації самостійної роботи на уроці і в позаурочний час, активізації процесу навчання та його тісному зв'язку з життям.
Особливо велике значення вони мають при ознайомленні учнів з новою технікою, прогресивною технологією, передовими методами праці новаторів виробництва.
Незалежно від змісту предмета чи професії всі засоби навчання можна підрозділити на чотири групи:
друковані (підручники, довідники, навчальні плакати, картки, збірники задач і вправ, інструкції, інструкційно-технологічні карти та контролюючі програми),
екранні (відеозапису, кінофільми, транспаранти, діафільми),
звукові (аудіозаписи),
об'ємні (натуральні зразки, моделі, макети і муляж, що відповідають вимогам, що пред'являються до демонстраційного обладнання).
Зміст навчання розкривається через навчальний план, програму і систему засобів навчання, яка служить основою для організації та управління навчально-виховною діяльністю учнів з боку майстра.
Тому забезпечення навчальних закладів засобами навчання має важливе значення у підготовці кваліфікованих кадрів.
Під комплексним методичним забезпеченням навчально-виховного процесу розуміється розробка і створення оптимальної системи навчально-методичної документації і засобів навчання, необхідної для повного і якісного вивчення професії в рамках відведеного часу. 

1.2 Завдання та функції засобів навчання

Застосування засобів навчання докорінно змінять структуру уроку, допомагає з більшою користю використовувати кожну хвилину навчального часу, максимально чітко і дохідливо викласти складний матеріал і забезпечити швидке і міцне його засвоєння, скоротити час на передачу інформації і контроль за її засвоєнням, збільшивши одночасно тривалість самостійної роботи учнів на уроці.
Володіючи високим ступенем наочності, засоби навчання дають можливість організовувати передачу інформації на такому рівні, який був би доступний для даної категорії учнів, а постійний оперативний контроль в процесі викладу дозволяє більш об'єктивно судити про її доступності.
Таким чином, застосування засобів навчання на уроці дозволяє майстру вирішити наступні дидактичні завдання:
більш повно і глибоко розкрити сутність досліджуваних об'єктів, явищ і процесів, найбільш повно реалізувати в процесі навчання основні принципи дидактики, краще організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на всіх етапах уроку по засвоєнню знань, умінь і навичок,
встановити зовнішню і внутрішню зворотні зв'язки, на підставі яких можна здійснювати коригування процесу навчання.
У свій час вважалося, що застосування технічних засобів навчання може радикально змінити всю систему навчання. Однак, думка про те, що ТСО можуть замінити викладача і майстра в/н не виправдалися.
Як показала практика, засоби навчання є специфічними засобами педагогічної праці, які примножують можливості викладача і майстра в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці і в позаурочний час. 

1.3 Характеристика засобів навчання

1.3.1 Друковані засоби

Підручники, збірники задач і довідники за допомогою тексту і графічних зображень передають найрізноманітнішу інформацію.
При очній системі навчання підручник служить засобом для самостійної роботи учнів по засвоєнню знань, в позаурочний час або на уроці, коли викладач дає завдання вивчити не дуже складний матеріал без попереднього пояснення і т.п., особливу роль відіграють підручники на початковому етапі освоєння умінь і навичок.
Майстер може використовувати підручник у процесі викладу матеріалу, відтворюючи на екрані за допомогою епіпроектора малюнок, креслення, графік чи текст, якщо для цього немає інших засобів навчання.
Він може дати учням завдання за підручником: законспектувати який-небудь розділ, скласти план відповіді, прокоментувати зміст окремих абзаців пункту і т.д.
Велике значення для отримання знань має вміння учнів працювати з довідковою літературою. Це дозволяє учням власними силами вирішувати певні технологічні завдання, які неминуче постануть перед ними на виробництві.
Навчальні плакати можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію, містити довідковий, інструкційні, інструкційно-технологічний та інший текстовий матеріал, повідомлення про недоступні для безпосереднього спостереження об'єктах і процесах. Його можна використовувати в поєднанні з іншими засобами навчання.
Плакат повинен займати в майстерні одне з найзручніших місць і бути доступним для учнів і майстра.
Застосування плакатів у навчальному процесі дозволяє економити час на уроці, швидко подавати необхідну інформацію. За допомогою навчального плакату можна організувати самостійну роботу учнів на уроках теоретичного і виробничого навчання.
Навчальні плакати дають можливість організувати колективну роботу з групою, обговорення їх змісту усіма учнями сприяє створенню проблемної ситуації.

У процесі роботи з інструкційно і інструкційно-технологічної картами в учнів з'являється велика можливість проявити індивідуальні особливості, а в майстра надати конкретну допомогу кожному з них.
Картки формулюють завдання,які учні повинні виконувати на підставі раніше засвоєного матеріалу. Ці завдання іноді носять і проблемний характер.
Інформація в картках передається за допомогою тексту, креслення, схеми або малюнка.
Застосування карток дозволяє майстру в процесі самостійної роботи учнів встановити зовнішньо зворотний зв'язок одночасно з усією групою, вести індивідуальну роботу і здійснювати форми навчання, контролю та управління.
Картки, зміст яких розроблено в комплексі з іншими засобами навчання, можуть служити для закріплення нового матеріалу або контролю раніше вивченого.
Картки можуть застосовуватися в процесі поточного та ігрового контролю. 

1.3.2 Екранні засоби

Екранні засоби повинні бути взаємопов'язані з іншими засобами навчання, що застосовуються при вивченні даного питання програми. Матеріал, не пов'язаний безпосередньо з програмою чи темою, якщо він не має спеціального призначення, у зміст екранних засобів включати не слід.
Діапозитиви можуть передавати образну, графічну, схематичну, символічну та текстову інформацію. Автоматичні діапроектори дозволяють зробити це швидко, замінюючи один кадр іншим, повертаючись до раніше переглянутого і т.д. Значні розміри зображення на екрані дають можливість детально розглянути кожен елемент.
Діапозитиви можна використовувати на всіх етапах уроку, визначаючи оптимальний для даної групи учнів темп подачі інформації та її послідовність.
Діапозитиви застосовуються для створення на уроці проблемної ситуації, керівництва самостійною роботою, повторення матеріалу і т.д. Вони добре поєднуються з іншими засобами навчання, особливо з записом на магнітній стрічці.
Впливаючи  на учнів емоційно, діапозитиви відіграють велику роль у виховній роботі, допомагають розширити кругозір учнів.
Діафільми, як і діапозитиви використовують як джерело інформації. Зоровий ряд діафільму повинен доповнювати підручник, дублюючи малюнок, поміщений в нього, лише в тих випадках, коли зображення необхідно розкрити в декількох кадрах, акцентуючи увагу на окремих деталях.
Діафільм - найбільш зручний засіб передачі інформації теоретичного характеру.
Цілісність, логічна обґрунтованість міститься в діафільму інформації роблять їх вельми серйозним засобом управління пізнавальною діяльністю учнів.
Учні під час перегляду можуть робити записи в зошиті, викреслювати прості схеми або графіки. Майстрові легше організувати фронтальне обговорення побаченого.
Транспаранти - це засіб навчання, призначене для проекції на екран за допомогою графо проектора візуальної інформації у вигляді малюнка, креслення, схеми, графіка чи тексту, виконаних друкарським способом або фломастерами на одному або декількох аркушах прозорої плівки розміром 250 на 250 мм.
У транспаранті повинен міститися такий матеріал, який не можна передати іншими засобами навчання, наприклад, за допомогою діапозитива або діафільму. Тип транспаранта визначається в залежності від змісту навчального матеріалу.
Навчальні кінофільми характеризуються перш за все тим, що передана ними інформація динамічна, об'єкти, явища і процеси показуються в русі, розвитку.
При цьому динаміка об'єктів і подій на екрані істотно впливає на розкриття і засвоєння досліджуваних процесів або явищ, допомагає зробити вміст більш наочними, впорядковуючи факти і виділяючи головні аспекти.
Учні розглядають об'єкт у різних ракурсах і планах, порівнюючи побачене і встановлюючи взаємозв'язок окремих елементів із загальною структурою предмета вивчення.
У практиці навчання часто зустрічаються ситуації, коли майстер не може розповісти, пояснити те, що можна показати. Навчальний кінофільм дозволяє глибше виявити сутність процесів, що відбуваються і встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними.
Розглядаючи предмет в цілому, можна одночасно простежити за зміною тих його елементів, які цікавлять нас зараз, звернути увагу на саме головне і суттєве.
Кіно може показувати не тільки зовнішні ознаки об'єкта, ні і його внутрішню структуру, проникати в глибину процесів, що відбуваються.
Велика інформаційна ємність кінофільму дозволяє скоротити час на виклад навчального матеріалу і збільшити тривалість роботи з його засвоєнню.
Кінофільми рекомендується просвіщати чітко визначеною темою, що вимагає для демонстрації не більше 10 хв. В окремих випадках можна створювати кінофільми з цілісним побудовою і часом демонстрації до 30 хв.
Відеозаписи знаходять велике застосування в практиці профтехосвіти. Сама по собі відеозапис може зафіксувати лише зовнішню сторону об'єктів і процесів за заздалегідь розробленим сценарієм. Це дає значний педагогічний ефект, коли треба проаналізувати дію учнів або ознайомити їх з новим виробничим обладнанням. Крім того, за допомогою відеомагнітофона можна зафіксувати на плівку послідовність операцій з приведення в дію устаткування і роботи на ньому.
Відеозаписами з викладом теоретичного матеріалу та іншою інформацією, корисно скористатися в позаурочний час, якщо учні недостатньо добре зрозуміли матеріал на уроці або пропустили заняття.
За допомогою відеомагнітофона на плівку рекомендується записувати технологічні або трудові процеси, окремі фрагменти телепередач і кінофільмів. 

Висновок

ТЗН є надійним помічником майстра, ефективність яких залежить від уміння застосовувати їх у комплексі.
Під комплексним застосуванням ТЗН у навчальному процесі розуміється науково-обгрунтоване, системне поєднання нової дидактичної техніки з традиційними формами і методами навчання, які при активній роботі учнів під керівництвом майстра забезпечують оптимальне рішення навчальних і виховних завдань.
Яке б місце в структурі заняття не займали б ТЗН, слід пам'ятати, що вони повинні органічно вписуватися в систему побудови уроку.
Аналізуючи цей момент, необхідно відзначити взаємозв'язок ТЗН з іншими засобами навчання, що використовуються на уроці, наявність логічних переходів від одного засобу навчання до іншого.
Спільна діяльність майстра та учнів у навчальному процесі з використанням ТЗН може протікати таким чином:
ТЗН використовуються в якості ілюстрації до пояснення майстром навчального матеріалу - такий метод носить назву наочно-ілюстративного,
ТЗН служить джерелом нового навчального матеріалу. У цьому випадку майстер організовує самостійну пізнавальну діяльність учнів - такий метод носить назву пізнавально-активного.
Той чи інший метод обирається майстром в залежності від ряду факторів: пізнавальної складності матеріалу, підготовленості учнів, змісту аудіовізуальних навчальних посібників, часу, відведеного на вивчення навчального матеріалу.
З методами використання ТЗН на навчальних заняттях дуже тісно пов'язані прийоми.
Прийом використання на уроці ТЗН - це частина методу, його структурний елемент. Причому одні й ті ж прийоми можуть використовуватися при застосуванні різних методів.
Аудіовізуальні посібники є дуже гнучкими навчальними засобами. Їх можна використовувати на уроці повністю, частинами, окремими кадрами, в поєднанні з іншими засобами навчання.
Різноманіття прийомів дозволяє зробити використання ТЗН на заняттях різноплановим, цікавим і більш ефективним.
Організація пізнавальної діяльності учнів на заняттях з використанням ТЗН є одним з найбільш значних факторів, що впливають на ефективність навчального процесу, що проводиться в умовах застосування ТЗН.
При роботі з ТЗН завжди слід пам'ятати, що самі по собі аудіовізуальні допомоги не можуть підвищити пізнавальну активність учнів, якщо для цього не буде докладено зусиль педагога.
Способи активізації пізнавальної діяльності учнів в умовах використання ТЗН можуть бути найрізноманітнішими, але об'єднує їх одне: необхідність психологічної установки на сприйняття.
Для її забезпечення використовуються такі педагогічні прийоми:
увагу слухачів звертають на головне у фільмі, радіо чи телепередачі,
дають вказівку учнем самим виділити головне, істотне в повідомляється інформації,
перед учнями ставлять проблемні питання, щоб направити їх сприйняття в потрібне русло,
просять учнів звернути увагу на окремий епізод або фрагмент, порівняти дану інформацію з попередньої і т.д.,
пропонують їм самим зробити певні висновки, дати рекомендації.
Зазначені цілі перегляду, постановка певної задачі, обговорення переглянутого або прослуханого матеріалу - обов'язкова умова, що забезпечує організацію самостійної пізнавальної активності слухачів.
Підбір комплексу ТЗН на урок повинен проводитися з урахуванням педагогічних і виразних можливостей окремих видів ТЗН, з дотриманням емоційного ряду.
Під комплексом ТЗНслід розуміти набір засобів, що дозволяють найбільш раціонально вирішувати освітньо-виховні завдання навчального процесу.
Комплекс ТЗН- це не просте підсумовування специфічних особливостей окремих засобів навчання, а новий дидактичний засіб, що володіє інтегративними властивостями.
Зміст навчального матеріалу не повинне дублюватися окремими елементами комплексу, а має розкривати досліджуваний матеріал з різних сторін і точок зору.
При аналізі правильного підбору комплексу засобів для проведення заняття необхідно відповісти на питання:
чи не можна було досить переконливо донести до учнів досліджуваний матеріал вербальним шляхом.
чи не досить було для вирішення поставленої проблеми тільки одного якогось допомоги,
врахована чи при підборі комплексу сила емоційного впливу на учнів,
не перевантажене чи заняття ТЗН
Важливим фактором, що сприяє ефективному застосуванню ТЗН у навчальному процесі є умови, в яких вони використовуються. Маються на увазі навчально-матеріальні, організаційно-технічні та санітарно-гігієнічні умови.
Під навчально-матеріальними умовами слід розуміти навчальне обладнання та навчальні засоби. До їхнього вибору варто підходити з вимог оптимальності.
Ці вимоги передбачають, що при мінімальному числі і за мінімальний час, а також при мінімально необхідних економічних витратах навчально-матеріальні засоби повинні забезпечувати максимальну ефективність і якість засвоєного навчального матеріалу.
До організаційно-технічних умов належить підготовка до заняття із застосуванням ТЗН класу, апаратури, засобів обслуговування навчального процесу, а також налагодження способів управління ТЗН.
До санітарно-гігієнічним умовам відноситься якість демонстрування навчальних посібників і фактори, що забезпечують найкраще сприйняття екранно-звуковий інформації.
Технічні засоби навчання комплексно впливають на такі аналізатори, як слух, зір. Оптимальне сприйняття, переробка інформації, а також збереження стійкого рівня працездатності учнів на продовженні всього уроку залежать від ряду факторів: яскравості, контрастності, чіткості зображення на екрані, чистоти, гучності і розбірливості звуку, переглядових зон, тривалості демонстрації, місця уроку в розкладі занять, навчального предмета. Всі ці фактори повинні враховуватися при аналізі уроку.
Наприкінці аналізу уроку, проведеного з використанням ТЗН, слід зробити висновок про вплив застосовуваних аудіовізуальних засобів на підвищення ефективності уроку. Тут слід виходити з критеріїв оптимізації навчального процесу, які зводяться, в кінцевому рахунку, до того, щоб при мінімальних необхідні витрати часу, матеріальних коштів, зусиль учнів і майстра отримати максимально можливі результати навчання.